Правда очі коле? Моя відповідь Олександру Шаповалу

Через те, що я відстоював право своїх побратимів-АТОвців на законне отримання земельних ділянок, міський голова Покрова, Олександр Шаповал, на своїй сторінці у Фейсбуці звинуватив мене у шахрайстві та махінаціях з землею. Я звик відстоювати свою правоту у безпосередньому спілкуванні з опонентами. Але оскільки Олександр Шаповал вже кілька місяців панічно уникає зустрічей зі мною та моїми товаришами, доведеться відповідати у звичний йому спосіб – через ЗМІ та соціальні мережі.

Отже, по пунктам. Шаповал чомусь вирішив зосередитись лише на моїй скромній особі, але чомусь проігнорував те, що разом зі мною заяви на отримання земельних ділянок подали ще дев’ять учасників АТО. Трьом з них Держгеокадастр у Дніпрі вже навіть дозволив виготовили проектну документацію, вони вже витратили власні кошти. Залишилося лише узгодити з Покровською міською радою. Та цього досі не сталося. То що, вони теж шахраї та маніпулятори? Якщо ні – то чому питання виділення їм земельних ділянок досі навіть не винесли на сесію?

Щодо моїх земельних ділянок. Так, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, я отримав земельну ділянку але… ще 2009 року. Та ще й ті 2 гектари поділили між двома сільрадами – Шевченківською та Покровською. До земель, які отримують АТОвці, ці ділянки не мають жодного відношення.

Інформація про мою землю – це зовсім не секрет. Я депутат районної ради, кожного року заповнюю декларацію, яка є у вільному доступі. Отже, якщо я дійсно робив щось незаконне, вимагав землю понад норму, у Покровській міській раді мені повинні були відмовити у наданні земельної ділянки, вірно? Взяти і написати, що я вже скористався правом на отримання двох гектарів землі для ведення особистого селянського господарства.

Чи зробили вони це? Ні, просто запропонували ділянку, яку неможливо практично використовувати. Виходить, якщо ви самі мені запропонували землю – то що, ви ініціатори земельної афери? Тепер розумієте, чому у мене виникли підозри щодо корупційних схем міської влади?

Просто нагадаю Шаповалу, що відповідно до Конституції України, я, як громадянин, маю повне право звертатися до органів влади та місцевого самоврядування. А вони зобов’язані надати мені відповідь у межах та у спосіб, передбачений законодавством. Якщо б мені з посиланням на закони України відповіли, що я більше не маю права на землю – добре, нема питань.

Але мені та товаришам кілька місяців намагаються нав’язати якісь ділянки, тільки не ті, про які ми просили. Чому - мені так і не пояснили. Ну, а щодо консультацій та офіційних відповідей, які мені надали працівники виконкому… Якщо тобі десять раз скажуть: або бери цю ділянку, або не отримаєш ніякої – це жодним чином не сприяє вирішенню проблеми. Та й взагалі, на мою думку, у Покровській міській ради намагаються створити таку систему, щоб людина, яка до них звернулася, більше ніколи цього не робила.

Також хотілося б поцікавитись, навіщо Шаповал приплів сюди моїх однопартійців Антоніну Миколаївну Ульяхіну та Олександру Федорівну Сотулу? Ні, я розумію, що він звик ховатися за жіночими спинами, і відправляти поспілкуватися зі мною працівниць виконкому, замість того, щоб поговорити особисто… І я впевнений, що наша партія підтримає тих, хто законними методами відстоює свої права та права інших, хто цього потребує. Чи Шаповал вважає, що Антоніна Миколаївна та Олександра Федорівна повинні підтримувати та захищати людину, яка свого часу втекла з посади голови міської організації "Батьківщини" до Партії регіонів, залишивши за собою руїни? Розумієте, про що я, Олександр Миколайович?

Наостанок ще раз хочу запропонувати Олександру Шаповалу висловити мені особисто все те, що він написав у Фейсбуці. Не віч-на-віч у кабінеті, а публічно, у присутності журналістів та громадськості. Не ховайтесь за турнікетами виконкому, своїми підлеглими та заступниками.

Ну, а якщо вам не подобаюсь особисто я – добре, але не робіть решту 9 моїх товаришів-АТОвців заручниками ситуації. Бо я не зупинюся, поки вони не отримають те, що по праву належить їм.

Юрій Бабенко